Формули

1. Оцінка впливу творця (CIS)

$$CIS = CW + IW$$

(Book VI §3 STEP A)

---

2. Рівень управління (ST)

$$ST = ⌈(CIS × RM) / 7⌉$$

де ⌈ ⌉ позначає функцію стелі. (Book VI §3 STEP C)

---

3. Структурний вплив (SI)

$$SI = CW + OA + log(1 + DWP)$$

(Annex E §2.3)

---

4. Частка узгодженості (CS)

$$CS = RH_weighted + AC_weighted + SDA_bonus$$

(Annex E §3.3)

---

5. Ваговий коефіцієнт голосування

$$VotingWeight(agent) = f(SI(agent), CS(agent))$$

(Annex E §4)

---

6. Захисна функція (J)

$$J = k_eff · λ · σ k_eff = k / (1 + ρ̄ · (k − 1))$$

(Book IX Ch 4 — форма, затверджена CCA; різноманітність входить виключно через k_eff. У ранніх чернетках був присутній додатковий множник (1 − ρ̄), який подвоював урахування кореляції; див. примітку про відхилення в Book IX Ch 4.)

---

7. Потенціал процвітання (F)

$$F = k_eff · λ · σ$$

(Book IX Ch 6 — ідентичне виразу J член за членом; інтерпретується як породжувальне, а не захисне. Раніше позначалося C; перейменовано в 1.3-RC2, щоб уникнути колізії з чинником базової ідентичності C оцінки CIRIS Capacity Score 𝒞_CIRIS — див. примітку про номенклатуру в Book IX Ch 6, яка є авторитетним викладом цього співвідношення.)

---

8. Інтеграл стійкості (σ)

$$σ(t+Δt) = σ(t) · (1 − d·Δt) + Signal(t) · w$$

де d — добовий коефіцієнт спаду (рекомендоване значення 0.05), а w ПОВИНЕН визначатися на основі підтверджених, важко фальсифікованих подій; непідтверджені сигнали мають w = 0. (Book IX §5.2)

---

9. Топологічний колапс (спад об'єму)

$$V(k) = V(0) · exp(−λ · k_eff) + O(r² · k)$$

для опуклої оманливої області радіуса r < 0.5 за Grassmannian-рівномірних обмежень, λ ≈ 2r. (Book IX Ch 3 — див. зазначені передумови.)

---

Order‑Maximisation Veto (побічне обмеження, а не формула)

Починаючи з версії 1.3, OMV (Book II §II Step 2) є деонтологічним побічним обмеженням, а не нерівністю відношень: переваги оптимізації, якими б значними вони не були, не можуть досягатися ціною нетривіальних передбачуваних втрат в автономії, справедливості, біорізноманітті або різноманітності переваг. У ранніх версіях це виражалося нерівністю «benefit ≥ 10 × loss → abort»; таке трактування було скасоване, оскільки воно інвертувало намір (блокуючи сприятливі угоди) і допускало маніпуляції через розбиття дій та інфляцію знаменника.